TY - JOUR AU - Юлія Безугла AU - Сергій Бондар PY - 2022/12/14 Y2 - 2024/03/28 TI - Стратегічно-релевантний рівень антикризового управління підприємством JF - Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка JA - AMTPE VL - 14 IS - 28 SE - 4. Економіка та управління підприємствами DO - 10.33296/2707-0654-14(28)-07 UR - https://amtp.org.ua/index.php/journal2/article/view/486 AB - В умовах мінливості внутрішнього та зовнішнього середовища можливість отримання максимальних фінансових результатів діяльності підприємств підвищується за умов прийняття ефективних антикризових управлінських рішень в організаційному та управлінському аспекті. Головною проблемою здійснення стратегічно-релевантного антикризового управління підприємств є низький рівень прибутковості поряд з неефективністю використання управлінського потенціалу та напруженістю організаційного клімату, що викликає необхідність здійснення попереднього аналізу підприємств галузі на здатність до подальшого розвитку організаційно–управлінського потенціалу. Таким чином, домінантною метою формування стратегічно-релевантного рівня антикризового управління підприємством є отримання максимально можливого фінансового результату за умов мінімізації трудових та матеріальних ресурсів.З точки зору стратегічних інтересів кожного підприємства галузі необхідним є врахування орієнтації підприємства на фінансовий результат. Виходячи з наявного ресурсного антикризового потенціалу підприємства та динамікою його зміни, що має безпосередній вплив на отримання фінансових результатів господарської діяльності, а також із стабільності економічного середовища функціонування певного суб’єкта аналізу та ступенем негативного впливу можливих зовнішніх загроз на ефективність реалізації стратегічних інтересів, підприємство встановлює стратегічну орієнтацію на максимальний галузевий результат чи середньогалузевий.Розробка стратегії та тактики діяльності конкретного підприємства галузі має базуватися на заздалегідь виявлених антикризових можливостях підприємств до подальшого розвитку. Процес визначення резервів стратегічно-управлінського потенціалу сприяє обґрунтованому визначенню реальної можливості підприємства за умов використання власних та залучених джерел фінансування для досягнення високих результатів за заздалегідь прогнозованими напрямами антикризової діяльності. Це дає змогу визначати резерви розвитку стратегічно-релевантного рівня антикризового управління підприємством як кількісну величину невикористаних можливостей подальшої діяльності та удосконалення наявного рівня фінансової антикризової безпеки, які можуть бути використані в поточному та перспективному періодах діяльності та розвитку підприємства. ER -