Social innovations: mechanisms and methods of their assessment in the impact investment system
Abstract
The article examines the essence of the processes of capitalization and socialization, which are carried out through the socialization of investment projects. Their relevance and practical significance are shown. The system of social innovation mechanisms in the impact investment system was studied. The goal of impact investing is to simultaneously achieve a financial result and a significant social effect, i.e., obtaining income for the investor and a certain benefit for society. The main difference between an impact project and an ordinary social project is that with impact investing there is a sustainable and long-term change in social processes, and not a simple creation of public good. The authors found that one of the promising directions of research into the dialectics of capitalization and socialization as factors of improving the quality of life of the population in the impact investment system is the research and implementation of the phenomenon of social innovations, their role and place in modern society, mechanisms of development and functioning, practical aspects of implementation. In the course of the study, numerical variations in the assessment of social effectiveness and the effectiveness of social innovations (projects) in the process of impact investing were revealed. Thus, the most frequently used method is the method in which the effectiveness of social innovations should be evaluated taking into account its potential attractiveness for its participants. It was found that the overall effectiveness of social projects is evaluated using the following values: social effectiveness; commercial efficiency; integral efficiency. For a more comprehensive idea of the effectiveness of social innovations (or projects), it is proposed to distinguish not three, but five groups of socio-economic effects: social effects, economic effects, environmental effects, image effects, other effects. The authors considered each of the groups of effects and their corresponding evaluation indicators. In the article, the authors developed an original methodology for evaluating social innovations (or social innovation projects).
References
2. Giddings F. H. (1897) The theory of socialization. A Syllabus of Sociological Principles. New York / London: Macmillan.
3. Дюркгейм Э. Метод социологии / Западно-европейская социология ХIX-начала ХХ веков. М.: Международный университет бизнеса и управления, 1996. 520 с. С. 256-309.
4. Habermas J. (1987). The Theory of Communicative Action. Lifeworld and system: a critique of functionalist reason. Boston. Beacon Press. Vol. 2. 463 р.
5. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры). М.: Прогресс, 1982. 462 с.
6. Геєць В. М. Соціалізація та соціальні інновації у розвитку економіки. Економічна теорія. 2020. № 4. С. 5-24.
7. Гриценко А. А. Капіталізація і соціалізація економіки в ретроспективі і перспективі. Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2009. № 15. С. 191-195.
8. Данилишин Б. М. Регионалистика – перспективы и правильное применение в Украине. URL: http://blogs.lb.ua/bogdan_danylysyn/341137_regionalistika-perspektivi.html. (дата звернення 13.10.2022).
9. Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні: наук. доп. / за наук. ред. д-ра екон. наук Я.А. Жаліла. К.: НІСД. 2020. 153 с.
11. Прохорова В.В., Божанова О.В. Стратегічно-орієнтовані напрями інноваційного розвитку промислового підприємства. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2020. №2. С.132-140.
12. Прохорова В.В., Проценко А.В. Формування сценаріїв управління структурними трансформаціями інноваційного потенціалу промислових енергетичних підприємств. Економічний вісник Національного гірничого університету. 2020. №1. С.66-76.
13. Тютюнникова С. В., Романіка Т. К. Нестійка зайнятість молоді в умовах панування цифрової економіки. Молодий вчений. 2019. № 5. С. 246-250. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/5/54.pdf (дата звернення 13.10.2022).
14. Федулова Л. І. Соціальні інновації в системі cоціально-економічних відносин. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf
15. Ємельяненко Л. М., Федулова Л. І. Децентралізація в сфері соціальної політики в регіонах України. Економіка та держава. 2021. № 4. С. 4-11.
16. Островський І. А., Юхнов Б. Ю., Штефан С. І. Публічно-приватне партнерство як соціальна інновація: переваги та ризики. Ефективна економіка. 2016. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4969 (дата звернення 13.10.2022).
17. Островський І.А., Прасол В.М., Можайкіна Н.В. Соціальні інновації як драйвер розвитку міжнародного ринку освітніх послуг. Економіка та суспільство. 2022. № 39. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1415 (дата звернення 25.10.2022).
18. Біла І., Сандугей В. Соціалізація економічних суб’єктів як умова реалізації соціальних цілей суспільства. Демографія та соціальна економіка. 2021. № 45(3) С. 120-135.
19. Україна в рейтингах: як змінювалися позиції країни за шість років. URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/06/25/infografika/polityka/ukrayina-rejtynhax-yakzminyuvalysya-pozycziyi-krayiny-shist-rokiv (дата звернення: 13.10.2022).
20. Статистичний збірник. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/statistichnij-zbirnik (дата звернення 13.10.2022).
21. Тоффлер Э. Шок будущего. М.: АСТ, 2002. 557 с.
References
1. Becker G. S., Murphy K. N., Tamura R. F. Human Capital, Fertility, and Economic Growht. Working Paper N3414. National Bureau of Economic Research. 1050 Massachusetts Avenue. Cambridge, MA 02138. 1990. August. URL: https://doi.org/10.3386/w3414.
2. Giddings F. H. (1897) The theory of socialization. A Syllabus of Sociological Principles. New York / London: Macmillan.
4. Habermas J. (1987). The Theory of Communicative Action. Lifeworld and system: a critique of functionalist reason. Boston. Beacon Press. Vol. 2. 463 р.
3. Diurkheim Э. Metod sotsyolohyy / Zapadno-evropeiskaia sotsyolohyia KhIX-nachala KhKh vekov. M.: Mezhdunarodnыi unyversytet byznesa y upravlenyia, 1996. 520 s. S. 256-309.
4. Habermas J. (1987). The Theory of Communicative Action. Lifeworld and system: a critique of functionalist reason. Boston. Beacon Press. Vol. 2. 463 р.
5. Shumpeter Y. A. Teoryia эkonomycheskoho razvytyia (yssledovanye predprynymatelskoi prybыly, kapytala, kredyta, protsenta y tsykla konъiunkturы). M.: Prohress, 1982. 462 s.
6. Heiets V. M. Sotsializatsiia ta sotsialni innovatsii u rozvytku ekonomiky. Ekonomichna teoriia. 2020. № 4. S. 5-24.
7. Hrytsenko A. A. Kapitalizatsiia i sotsializatsiia ekonomiky v retrospektyvi i perspektyvi. Metodolohiia, teoriia ta praktyka sotsiolohichnoho analizu suchasnoho suspilstva. 2009. № 15. S. 191-195.
8. Danylyshyn B. M. Rehyonalystyka – perspektyvы y pravylnoe prymenenye v Ukrayne. URL: http://blogs.lb.ua/bogdan_danylysyn/341137_regionalistika-perspektivi.html. (data zvernennia 13.10.2022).
9. Detsentralizatsiia i formuvannia polityky rehionalnoho rozvytku v Ukraini: nauk. dop. / za nauk. red. d-ra ekon. nauk Ya.A. Zhalila. K.: NISD. 2020. 153 s.
11. Prokhorova V.V., Bozhanova O.V. Stratehichno-oriientovani napriamy innovatsiinoho rozvytku promyslovoho pidpryiemstva. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu. 2020. №2. S.132-140.
12. Prokhorova V.V., Protsenko A.V. Formuvannia stsenariiv upravlinnia strukturnymy transformatsiiamy innovatsiinoho potentsialu promyslovykh enerhetychnykh pidpryiemstv. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu. 2020. №1. S.66-76.
13. Tiutiunnykova S. V., Romanika T. K. Nestiika zainiatist molodi v umovakh panuvannia tsyfrovoi ekonomiky. Molodyi vchenyi. 2019. № 5. S. 246-250. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2019/5/54.pdf (data zvernennia 13.10.2022).
14. Fedulova L. I. Sotsialni innovatsii v systemi cotsialno-ekonomichnykh vidnosyn. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2008_3/60-74.pdf.
15. Iemelianenko L. M., Fedulova L. I. Detsentralizatsiia v sferi sotsialnoi polityky v rehionakh Ukrainy. Ekonomika ta derzhava. 2021. № 4. S. 4-11.
16. Ostrovskyi I. A., Yukhnov B. Yu., Shtefan S. I. Publichno-pryvatne partnerstvo yak sotsialna innovatsiia: perevahy ta ryzyky. Efektyvna ekonomika. 2016. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4969 (data zvernennia 13.10.2022).
17. Ostrovskyi I.A., Prasol V.M., Mozhaikina N.V. Sotsialni innovatsii yak draiver rozvytku mizhnarodnoho rynku osvitnikh posluh. Ekonomika ta suspilstvo. 2022. № 39. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1415 (data zvernennia 25.10.2022).
18. Bila I., Sanduhei V. Sotsializatsiia ekonomichnykh subiektiv yak umova realizatsii sotsialnykh tsilei suspilstva. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2021. № 45(3) S. 120-135.
19. Ukraina v reitynhakh: yak zminiuvalysia pozytsii krainy za shist rokiv. URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/06/25/infografika/polityka/ukrayina-rejtynhax-yakzminyuvalysya-pozycziyi-krayiny-shist-rokiv (data zvernennia: 13.10.2022).
20. Statystychnyi zbirnyk. Ofitsiinyi sait Ministerstva finansiv Ukrainy. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/statistichnij-zbirnik (data zvernennia 13.10.2022).
21. Toffler Э. Shok budushcheho. M.: AST, 2002. 557 s.
